Nikolai "Nik" Goncharoff

Nik Goncharoff of Hoffman Estates passed away peacefully at age 100. Beloved husband of Nadiya, and the late Natalia. Cherished father of Volodymyr (Marta) and Pavlo (Olya) Goncharoff, stepfather of Yuliya (Vyacheslav) Predenko. Loving grandfather of Tatiana (Sher) Singh and Svetlana (Serhat) Incel, step grandfather of Valeriya (Phalgun) Predenko. Great grandfather of Demyan Incel. Dear uncle and Godfather to many.

Born in the Donbas region of Ukraine, Nik was one of eleven siblings. At age 15 he was taken prisoner by retreating Nazi troops, never to see his parents again. Sent to Germany to work as a slave laborer in a Nordhausen factory producing rockets and airplanes, he was liberated by U.S. forces near the end of WWII. After spending some time in a displaced persons camp, he was able to emigrate to the country of his dreams, the United States of America.

Nik quickly learned to speak English while working in a hospital and as a waiter and was soon admitted to the University of Illinois at Champaign-Urbana. Upon graduating with a bachelor’s degree in electrical engineering, Nik was drafted to serve in the U.S. Army toward the end of the Korean War. After basic training he entered officer school and served as a translator in military intelligence at Fort Meade, Maryland.

Not long after leaving the army, Nik married Natalia Klukowska with whom he had sons Volodymyr and Pavlo. He had a 46-year-long career as an electrical engineer at Motorola where he specialized in radio frequency circuit design and was awarded six U.S. patents. At Motorola Nik was very active in various clubs and committees, including the tennis club, chess club (captain), credit union committee, and engineering club (president). In 1996 Natalia passed away and two years later Nik retired from Motorola.

Nik remarried Nadiya Gromakova and began a new phase of his life as husband, stepfather and step-grandfather. During this time, he traveled back to Ukraine where he was able to visit the graves of his parents and to walk through his childhood home, which was still standing at that time. This region of Ukraine is currently under Russian occupation.

Throughout his life Nik was an avid reader, paying close attention to the news from Ukraine. He was proud of his Ukrainian heritage and was pained by the suffering of the Ukrainian people. Those who knew Nik will attest to his kindness, his cheerfulness, his desire to make everyone happy and his unwavering positive spirit. He will be missed.

Visitation will take place on Sunday, November 2, from 2:00 p.m. to 5:00 p.m. at Humes Funeral Home, 320 W. Lake Street, Addison, Illinois, to be followed by a Panakhyda at 5:00 p.m. The funeral service will take place at 10:00 a.m. on Monday, November 3 at the funeral home, followed by interment at the nearby St. Andrew Ukrainian Orthodox Cathedral Cemetery in Bloomingdale, Illinois.

In lieu of flowers, please consider donating to the Protez Foundation in Nik’s memory.

Микола Гончаров

Микола Гончаров, 100 років, з Hoffman Estates, мирно помер. Люблячий чоловік Надії та покійної Наталії. Дорогий батько Володимира (Марти) та Павла (Олі) Гончарових, вітчим Юлії (В'ячеслава) Преденко. Люблячий дідусь Тані (Шер) Сінгх та Світлани (Серхат) Інчел, зведений дідусь Валерії (Пхалгун) Преденко. Прадід Дем'яна Інчел. Дорогий дядько та хрещений батько багатьох.

Микола народився в Донецькій області України, одним із одинадцяти братів і сестер. У віці 15 років він потрапив у полон до відступаючих нацистських військ, і більше ніколи не побачив своїх батьків. Його відправили до Німеччини на роботу рабoм на заводі в Нордхаузені, де виробляли ракети та літаки, але ближче до кінця Другої світової війни його звільнили війська США. Провівши деякий час у таборі для переміщених осіб, він зміг емігрувати до країни своїх мрій – Сполучених Штатів Америки.

Микола швидко вивчив англійську мову, працюючи в лікарні та офіціантом, і був прийнятий на студії в Іллінойському Університеті. Після закінчення навчання зі ступенем бакалавра з електротехніки Миколу призвали на службу до армії США під час Корейської війни. Після базової підготовки він вступив до офіцерської школи та служив перекладачем у військовій розвідці у Форт-Мід, Меріленд.

Після армії Микола одружився з Наталією Клюковською, з якою у нього народилися сини Володимир та Павло. Він мав 46-річну кар'єру інженера-електрика в Motorola, спеціалізуючись на розробці радіочастотних схем, і отримав шість патентів США. У Motorola Микола був дуже активним у різних клубах та комітетах, включаючи тенісний клуб, шаховий клуб (капітан), комітет кредитної спілки, та інженерний клуб (президент). У 1996 році Наталія померла, а через два роки Микола вийшов на пенсію з Motorola.

Микола одружився вдруге з Надією Громаковою та розпочав новий етап у своєму житті, допомагаючи виховувати свою зведену онуку Валерію. Протягом цього часу він зміг повернутися на батьківщину Україну, де відвідав могили своїх батьків та прогулявся будинком свого дитинства. Наразі цей регіон перебуває під російською окупацією.

Микола все своє життя був завзятим читачем, уважно стежачи за новинами з України. Він пишався своїм українським походженням і переживав страждання українського народу. Ті, хто знав Миколу, засвідчать його доброту, життєрадісність і бажання зробити всіх щасливими. Вічна йому пам'ять…

Прощання у неділю, 2 листопада, від 14:00, і Панахида о 17:00 у похоронному бюро Humes за адресою 320 W. Lake Street, Addison, IL. Похоронна відправа у понеділок, 3 листопада, о 10:00 у Humes. Опісля похорон відбудеться на цвинтарі української православної катедри Святого Андрія Первозванного, Блумінгдейл, Іллінойс.

Замість квітів, будь ласка, розгляньте можливість пожертвування у його пам'ять на користь protezfoundation.org.